Волліс і Футуна (Wallis et Futuna)
 |
 |
На півночі межують з територіальними водами Тувалу, на сході з територіальними водами Самоа, на південному сході — з Тонга, на заході та півдні — з Фіджі. Виняткова економічна зона території — близько 266 000 км². У склад території входить три великих острови (Увеа, Футуна, Алофі) і 22 дрібних. Заселені лише Увеа і Футуна. Загальна площа суходолу — 142 км². Чисельність населення — 13 445 осіб (2008 рік), (разом з тимчасовим населенням — 14 231 осіб (2008)). Столиця території — Мата-Уту. Голландці Якоб Лемер та Віллем Схаутен відкрили деякі острови території (Футуна та Алофі) 1616 року. З 1961 року територія мала статус заморської території Франції, а 2003 року він був змінений на Заморське співтовариство Франції. Волліс і Футуна є членом Секретаріату тихоокеанського співтовариства (з 1947 року), Тихоокеанської регіональної програми захисту довкілля і спостерігачем в Форумі тихоокеанських островів (з 2006 року).
Острови Волліс отримали свою назву на честь англійського мореплавця Самюеля Волліса, який відвідав їх (першим з європейців) під час свого навколосвітнього плавання 1766 — 1768 років. Полінезійська назва цих островів — Увеа — в перекладі з волліської (або східноувеаської) мови означає «далекий острів». Ймовірно, острови отримали таку назву від колонізаторів з Тонги, для яких острів розташовувався достатньо далеко.
Острови Футуна отримали свою назву на честь дерева футу, що росте на узбережжі островів. Іншу поширену назву цих островів — Горн — їм дали голландці Якоб Лемер та Віллем Схаутен на честь свого рідного міста.
